Інструктори з фізкультури Пархоменко Олена Юріївна

                                              Поночовна Наталія Володимірівна

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОДНИМ ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ У РОБОТІ ПЕДАГОГІВ ТА БАТЬКІВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

«ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДОШКІЛЬНЯТ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ».

В ДНЗ облаштовано один фізкультурний зал, в якому є все необхідне спортивне обладнання для проведення роботи з фізичного виховання. На території ДНЗ облаштований спортивний майданчик для ігор , турнік , дуги та ін. Інструктор фізичного виховання в освітній процес впроваджує організаційні форми роботи: заняття з фізкультури, фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, фізкульт хвилинки, фізкультурні паузи, гімнастику після сну, дитячий шейпрінг), фізкультура на свіжому повітрі, дні здоров’я, спортивні свята, розваги, рухливі ігри, гурткова та індивідуальна робота. В роботі фізінструктор використовує елементи методики М.Єфименко. Підвищенню рухової активності наших дітей, пропаганді здорового способу життя є тісний зв'язок з батьками. В закладі проводяться спільні заходи: дні відкритих дверей, спортивні свята, дні здоров’я. Тому здорові усміхнені діти – результат нашої праці, ми працюємо за принципом:

«ГРАЮЧИ – ОЗДОРОВЛЯТИ, ГРАЮЧИ – РОЗВИВАТИ, ГРАЮЧИ - НАВЧАТИ» .

ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ

Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно формувати як його особисті якості (воля, наполегливість, кмітливість), так і привчати до дисципліни. Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового способу життя.Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розвивається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності. Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку таспускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо. Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності. Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини. Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища. У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі. Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними..азом із ним, а він вас наслідує. Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід враховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення. Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше залучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи вигадуванням якоїсь неординарної ситуації.